Вправа 101
А. Поясніть лексичні значення виділених фразеологізмів.
Як курка лапою - писати, малювати нерозбірливо, незрозуміло; рукою подати - недалеко; ніде і яблуку впасти - тісно; як зірок на небі - багато, безліч.
Б. Замініть кожен з виділених фразеологізмів одним словом з таким самим значенням. Що при цьому втратять висловлювання?
1. Мишко писав нерозбірливо. 2. До найближчого села було недалеко. 3. У кімнаті тісно. 4. У письмовій роботі Дмитрика помилок було багато.
Після заміни фразеологізмів на звичайні слова, висловлення втратили свою художність і образність.
В. Зробіть висновок про роль фразеологізмів у мовленні.
Роль фразеологізмів полягає в збагаченні мовлення витонченістю, національним колоритом, емоційним забарвленням, образністю та виразністю.
Вправа 102
1. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Чим цікавий цей текст?
Текст належить до художнього стилю, тип висловлювання - розповідний. Цей текст цікавий тим, що в ньому вжито багато фразеологізмів.
2. Випишіть фразеологізми та з’ясуйте їхнє лексичне значення за фразеологічним або тлумачним словником. Поясніть роль фразеологімів у поданому тексті. Які з них увиразнюють риси людської вдачі?
Фразеологізми: водою не розіллєш (нерозлучні, дружні); каші не звариш (не домовишся, не знайдеш взаєморозуміння); закриваю очі (роблю вигляд, що не помічаю чого-небудь); за холодну воду не брався (не робив нічого); розвів руками (проявив розгубленість, виразив здивування); взявши ноги в руки (підготувавшись до втечі, різкої дії); наступала нам на п’яти (наздоганяла, переслідувала, йшла слідом); зуб на зуб не попадав (тремтіти від холоду, страху).
Фразеологізми у цьому тексті вжиті для увиразнення думок оповідача, його мова образна, емоційна, яскрава. Крім того, фразеологізми увиразнюють риси характеру Дмитра.
3. Який фразеологізм “заховався” на малюнку до тексту?
Водою не розіллєш.
Вправа 104
1. Спишіть речення, замінюючи виділені слова синонімичними фразеологізмами (з довідки).
1. Молодиці закрутились серед хати та вдарились лобами аж голови загули. 2. Потоцький знає, чим закінчиться та нерозумна затія гарячих голів, і не піде за ними. 3. Однак новина впала як грім з ясного неба. 4. Воєвода водив за носа обох змовників, доки не зміцнив оборону фортеці. 5. Доки не проведу своїх лелек у вирій, не візьмуся ані за холодну воду!
Вправа 105
Прочитайте фразеологізми. Поясніть їхнє лексичне значення, усно замінивши одним словом (словосполученням). За потреби користуйтеся довідкою.
Накивати п’ятами (утекти), ні риба ні м’ясо (ніякий), в пух і прах (вщент), кров з молоком (гарний, здоровий), як сніг на голову (раптово), народитися в сорочці (бути щасливим), з комарів носок (маленький), робити з мухи слона (перебільшувати), нагріти руки (нажитися), ні пари з уст (мовчати), стерти в порошок (знищити), крокодилячі сльози (нещирість почуттів), набрати в рот води (мовчати), сізіфова праця (марні зусилля), до сьомого поту (виснажливо).
Вправа 106
Поясніть, чому в першому пункті виділене сполучення слів є фразеологізмом, а в другому - ні.
У першому пункті в сполученні слів твердий горішок не можна вилучити чи замінити в ньому якесь слово - спотвориться зміст висловлювання, тобто порушиться лексичне значення сполучення слів. Лексичне значення цього сполучення слів виражається одним словом складно, або словосполученням важко здійснити.
У другому пункті можна легко вилучити зі сполучення слів слово твердий, не порушуючи змісту висловлювання. Крім того, не можна це сполучення слів твердий горішок замінити одним словом чи словосполученням.
Вправа 108
Випишіть з кожної пари словосполучень фразеологізм. Свій вибір обґрунтуйте. Поясніть лексичне значення фразеологізмів, користуючись фразеологічним словником.
Пекти раки (червоніти), вогонь Прометея (прагення досягнути високої мети), як зірок на небі (безліч), стріляний горобець (досвідчений), набрати в рот води (мовчати), як білка в колесі (метушитися, робити багато справ), скуштувати березової каші (бути покараним), за царя Гороха (дуже давно), танталові муки (страждання від неможливості досягти бажаної цілі).
Вправа 109
1. Доберіть з довідки до кожного з поданих фразеологізмів фразеологізм-синонім. Запишіть їх парами. За потреби скористайтеся фразеологічним словником.
Як п’яте колесо до воза - як торішній сніг; море по коліна - хоч трава не рости; кури не клюють - хоч греблю гати; робити з мухи слона - згущувати фарби; пасти задніх - бути у хвості; рукою подати - не за морями.
2. Складіть і запишіть по одному реченню з такими антонімічними фразеологізмами: як кіт наплакав - хоч греблю гати.
Вишень цього року вродило як кіт наплакав.
У мене тих грошей - хоч греблю гати!
Вправа 110
1. Визначте, які слова пропущено у фразеологізмах.
Покласти зуби на полицю; мало каші з’їв; виводити на чисту воду; яблуку ніде впасти; брати близько до серця; грати першу скрипку; товкти воду в ступі; не чуючи землі під ногами; з’їсти пуд солі; бити лихом об землю; хоч греблю гати; народитися під щасливою зіркою; тримати носа за вітром; не бачити далі свого носа; казка про курочку Рябу; сім п’ятниць на тиждень.
2. Із двома поданими фразеологізмами (на вибір) складіть усно речення.
Що ж ти за людина така, що далі свого носа нічого не бачиш?
Буває зайду зранку в тролейбус, а там яблуку ніде впасти.
Вправа 111
Хто може дібрати три фразеологізми зі словом голова? А хто чотири? А хто ще більше? Проведіть цей же конкурс з іншими словами, наприклад рука, нога, сніг, вогонь, сім.
Голова: аж голова загула; дерти волосся на голові; за голову взятися; аж у голову б’є; без клепки в голові; битися головою об стіни; брати собі в голову; валити з хворої голови на здорову; ясна голова; як сніг на голову.
Рука: аж кипить під руками; відбиватися від рук; гарячий на руку; голими руками не візьмеш; горить у руках; тримати себе в руках; зв’язані руки; ні рук, ні ніг не відчувати; легкий на руку; з простягнутою рукою.
Нога: без задніх ніг; валитися з ніг; вибити землю з-під ніг; встати не з тієї ноги; встати на рівні ноги; земля під ногами горить; обміряти очима з ніг до голови.
Сніг: снігу серед зими не випросиш; як сніг на голову з ясного неба; як торішній сніг; до білого снігу; снігом сипле за шкуру.
Вогонь: бавитися з вогнем; у вогонь і воду; вдень з вогнем не знайти; підливати масло до вогню; з вогню та в полум’я; нехай горить ясним вогнем; очі вогнем запалали.
Сім: виганяти сім потів; дерти сім шкур; за сімома замками; хай йому сім чортів; на семи вітрах; сім мішків гречаної вовни; сім п’ятниць на тиждень.
Вправа 112
Відгадайте, які фразеологізми “заховалися” на малюнках (с. 43). Поясніть лексичні значення цих висловів. З одним фразеологізмом складіть і запишіть речення.
1. Знайти в капусті. 2. Наламати дров. 3. Крокодилячі сльози. 4. Встромляти палиці в колеса.
Аби ж хлопці не наламали дров в такій ризикованій авантюрі.
Вправа 113
1. Спишіть речення. Знайдіть фразеологізми й підкресліть їх як члени речення. З якою метою автори скористалися фразеологізмами у своїх творах?
1. Кайдашиха прикусила язика, але її розбирала злість. 2. Джеря обходив панський двір десятою вулицею. 3. Семен стояв ні в сих ні в тих, тримав у руках торбину. 4. Минає день, минає тиждень, місяць, і півроку збігло за водою. 5. Ти будеш жить, ще будеш ти любити, топтати ряст і слухать солов'я.
2. Поясніть вживання розділових знаків.